I want to know

(066) 39 59 081
Skype: nick.arctur
stanislav.zorin@gmail.com

Відвідувачам

15.05.2014 11:15

「日本語」 Японська мова

Сучасна японська мова це державна мова Японії, на ній говорять фактично все її 125 мільйонів жителів, а також японці, що постійно живуть на Гаваях, в Америці і інших країнах. Ще вона використовується як друга мова жителями Китаю і Кореї, які перебували під японською окупацією в першій половині 20 століття.
 
 
 
В японській мові п'ять голосних фонем — а, і, у, е, о. Голосні японської мови можуть бути довгими і короткими. Японські голосні ніколи не втрачають свій тембр, тобто не перетворюються на інші або невизначені звуки. Майже в будь-якій позиції вони вимовляються дуже виразно. Всі японські тверді приголосні мають м'які (або палаталізовані) відповідності (у пару «твердий—м'який» не входять тільки й тав).
 
Більшість японських складів закінчуються голосними, і склад може складатися (як мінімум) тільки з однієї голосної. Як вже було сказано, в мові є п'ять голосних: а, і, у, е, о. Тривалість голосних часто розрізняє слова, як, наприклад, слова то — двері і то (підкресленням тут позначена тривалість звуку) — десять. Основними японськими приголосними є п, б, т, д, к,г, с, з, х, м, н, р, й, в, а також носові приголосні, що з'являються в кінці складу, як в слові хон (книга). Передуючи голосним а, о, або у, більшість цих приголосних можуть бути пом'якшені (супроводжуючись проміжним пом'якшувальним звуком й). Наприклад, пом'якшений приголосний к перед кожною з цих голосних звучить як кя, кю, і кьо. Коли приголосні т, д, с, з передують голосній і, вони звучать як чі,дзі, сі (ші), дзі відповідно. Приголосна т вимовляється як ц ід як дз перед голосною у.
 
Тоді як в англійській, а також і в українській, мові змісторозрізнюючу функцію несе наголос (при якому виділення складу виражається шляхом виразного вимовлення його голосніше або з більшою силою і тривалістю), в японській мові змісторозрізнюючу функцію несе висота звуку або тонізація. Тобто, висота звуку є єдиним способом надання складу особливого значення. У більшості японських діалектів висота звуку падає після виділеного складу. Наприклад, в токійському діалекті слово хасі (хаші) (палички для їжі) містить наголос на першому складі. Без наголосу на першому слові, хасі (хаші) може означати "міст" або "край". Коли воно означає "міст", наголос падає на другий склад, тобто наголос падає на сі (ші). "Край" не містить наголосу, тобто вимовляти його треба без якої-небудь зміни висоти.
 
 
 
Взято з сайту https://www.japanese-page.kiev.ua/

Обговорення: Японська мова

статтей не знайдено